150 років історії: Будівля президії НАН, уражена дроном.

Унаслідок ракетної атаки з боку Росії, яка сталася в Києві, пошкоджено будівлю Національної академії наук України. За інформацією, наданою на 14:30, внаслідок влучання реактивного дрона в триповерхову споруду, де розташована Президія НАНУ, загинула щонайменше одна людина.

Влучання припало на другий та третій поверхи будівлі. Саме тут зосереджені керівні органи Національної академії наук: кабінети президента, віцепрезидентів, секретаріат усіх відділень.

### Історична цінність будівлі

Удар по будівлі НАН України завдав шкоди пам’ятці архітектури середини XIX століття, відомій як Пансіон графині Левашової. Ця історична споруда, розташована за адресою вулиця Володимирська, 54, була передана в користування Національної академії наук у 1919 році.

Будівля була зведена у 1851-1852 роках за проєктом архітектора Олександра Беретті. Спочатку вона мала два поверхи та П-подібну форму з внутрішнім двориком. Історія будівлі тісно пов’язана з освітніми ініціативами Києва. Вона була побудована на кошти київського Товариства допомоги бідним для утримання “училища для бідних дівчат, круглих сиріт усіх станів”. Керівництво цим товариством здійснювала графиня Євдокія Василівна Левашова, дружина київського військового губернатора. Саме завдяки її внеску утримування навчального закладу, будівля отримала назву “Пансіон графині Левашової”. У 1865 році училище було перетворено на пансіон, який функціонував при Фундуклеївській гімназії, першій жіночій гімназії в Києві. Пансіон приймав 100 вихованок, які проживали в будівлі, а навчалися в гімназії.

З часом, у зв’язку зі зростанням кількості вихованок, у 1891-1892 роках було надбудовано третій поверх. Автором проєкту цієї прибудови став архітектор Костянтин Тарасов. У 1908 році в будівлі провели капітальний ремонт під наглядом архітектора гімназій Дмитра Шпіллера.

Навіть у складні часи Української революції 1917 року, будівля продовжувала функціонувати. Вона не зазнала значних пошкоджень під час бомбардувань Києва російськими військами у січні 1918 року, лише залишилися кілька вибоїн на стінах, пошкоджений дах і вибиті вікна.

### Заснування Української академії наук

Історія сучасної Української академії наук розпочинається після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського. Роботи зі створення установи, розпочаті у травні 1918 року під керівництвом міністра освіти Миколи Василенка, завершилися підписанням Гетьманом України Павлом Скоропадським Закону про заснування Української академії наук (УАН) у Києві 14 листопада 1918 року. Першим президентом УАН став видатний природознавець Володимир Вернадський.

Саме Пансіон графині Левашової був обраний як приміщення для новоствореної академії, куди вона переїхала у лютому 1919 року. Відтоді будівля на Володимирській, 54, вже понад століття є домом для Національної академії наук України.

На сьогодні НАН України об’єднує три наукові секції: фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук. Ці секції включають 14 відділень, що охоплюють широкий спектр наукових галузей. Станом на 1 січня 2026 року в НАН України працювало 23982 особи, з яких 13003 – наукові співробітники, зокрема 2332 доктори наук та 6435 кандидатів наук.

Президентом Національної академії наук України є український фізик-теоретик Анатолій Загородній, який обіймає цю посаду з 2020 року.