Євген Клопотенко: Шлюб, дитина, шкільні “зашквари” та українські суперфуди

Євген Клопотенко: Шлюб, дитина, шкільні "зашквари" та українські суперфуди

Євген Клопотенко, відомий український шеф-кухар, громадський діяч та креативний підприємець, здобув широку популярність після перемоги у п’ятому сезоні шоу “МастерШеф” у 2015 році. Його діяльність вийшла далеко за межі кулінарних шоу, охопивши реформу шкільного харчування, популяризацію української кухні та її просування на міжнародному рівні.

## Реформа шкільного харчування: виклики та перспективи

Важливою віхою у професійній діяльності Клопотенка стало складання збірника рецептів для українських шкіл та ініціювання змін у системі дитячого харчування. Цей проєкт мав на меті не лише оновити меню, а й підвищити якість та смакові властивості страв, які споживають діти. Незважаючи на окремі випадки, коли реформа стикалася з труднощами, як-от резонансний обід у Чернівцях, шеф-кухар не вважає її проваленою. Він наголошує, що зміна багаторічної системи, що базувалася на застарілих радянських рецептах, є тривалим процесом, який потребує часу, ресурсів та постійної уваги.

“Я б не робив висновок про провал усієї реформи на основі одного обіду, але й ігнорувати такі випадки не можна”, – зазначає Клопотенко. Він підкреслює, що успішна реалізація реформи залежить від багатьох факторів, включаючи оновлення харчоблоків, покращення умов праці та гідну оплату праці кухарів, а також їхнє навчання. Клопотенко бачить процес змін як поступовий, але невідворотний, що вимагає залучення та відповідальності всіх учасників.

## Від борщу до гастрономічних відкриттів: популяризація української кухні

Особливе місце в діяльності Євгена Клопотенка займає популяризація української кухні. Його вагомий внесок у те, щоб борщ був внесений до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, став символом цього прагнення. Шеф-кухар вважає, що для зміни сприйняття українських страв на міжнародному рівні, зокрема щодо борщу, необхідна постійна та цілеспрямована робота. “Піар, піар і ще раз піар”, – наголошує він, закликаючи активно представляти українську кухню у світі через медіа, ресторани та фестивалі.

Крім борщу, Клопотенко пропонує розглянути можливість внесення до списку ЮНЕСКО таких страв, як сирники та вареники з вишнею і маком, адже вони несуть глибокий культурний і родинний зміст.

Окремою темою інтерв’ю стала гастроекспедиція Бойківщиною, яка, за словами Клопотенка, значно розширила його уявлення про українську кухню. Особливо його вразила страва “борщ із кров’ю кабана” та “калатуша”, що поєднує грибний і рибний бульйони. Він вважає, що саме такі незвичні та автентичні рецепти варто досліджувати та популяризувати, адже вони розкривають глибину та різноманітність національної кулінарної спадщини. Серед інших цікавих відкриттів – тюлька, тушкована з томатами та картоплею, яка демонструє, як з простих продуктів можна створити незвичайні смакові поєднання.

За словами шеф-кухаря, особливий кулінарний “центр” української гастрономії – це Полтавщина, де збережено значну частину кулінарного ДНК. Такі страви, як галушки, шпундра, мандрики, пундики та шулики, живуть у родинах і є невід’ємною частиною місцевої культури. Клопотенко прагне, щоб ці рецепти були відомі ширше, зокрема, він готує їх у своєму ресторані “Полтава” в Києві.

Особисте життя та погляд на майбутнє

В інтерв’ю Євген Клопотенко також торкнувся теми особистого життя. Він пояснив, що його шлюб із Катериною Воскресенькою не є “традиційним” у загальноприйнятому розумінні, оскільки вони будують свої стосунки на домовленостях та взаєморозумінні. Стосовно можливості появи дітей, він не бачить причин відмовлятися від свого способу життя, але готовий до змін у пріоритетах та розподілі часу, наголошуючи на важливості балансу та взаємної підтримки.

Клопотенко також поділився своїми думками щодо українських “суперфудів”, виділивши насіння льону, буряк, гарбуз, яблука, ягоди та листову зелень, а також квашені продукти. Він підкреслив, що ці продукти, які є звичними для українців, мають високу поживну цінність і можуть бути складовою здорового харчування.