Україна: Похорон громадянина РФ, що воював проти нас, та розгортання скандалу на Дніпропетровщині.

Суперечка довкола поховання: чи був загиблий військовим, чи мирним громадянином?

Інцидент, що викликав бурхливі обговорення та обурення у соціальних мережах, розгорнувся на Дніпропетровщині. Журналіст та військовослужбовець Анатолій Штефан опублікував інформацію про похорон Олександра Оленченка у селі Домоткань. За даними Штефана, чоловіка представили місцевим як пожежника-рятувальника, який загинув під час виконання службових обов’язків. Однак, згідно з інформацією з неофіційного сайту “Миротворець”, Оленченко нібито воював на боці російської федерації.

“Миротворець” проти батьківських слів

На сайті “Миротворець” Олександра Оленченка було внесено до списку як “зрадника Батьківщини” та “військового злочинця”, учасника російсько-білоруської військової агресії проти України з 24 лютого 2022 року. Вказана дата “ліквідації” – 15 червня 2026 року, місто Донецьк. Фотографії, що супроводжують цю інформацію, були взяті з російських соціальних мереж, одна з яких опублікована ще 20 жовтня 2025 року.

Однак, мати Олександра, Марія, категорично спростовує ці звинувачення. Вона стверджує, що її син ніколи б не пішов воювати проти України. За її словами, Олександр, який жив і працював у Росії, мав російське громадянство, але працював у МНС (Міністерстві з надзвичайних ситуацій) рф, щоб уникнути мобілізації.

Шлях до Росії та російське громадянство

Олександр Оленченко народився і виріс у селі Домоткань. У 2015 році, здобувши освіту, він виїхав до Росії на заробітки, де згодом залишився жити і отримав російське громадянство. У 2017-2018 роках проходив строкову службу у збройних силах рф.

“Так склалася доля, що він одружився, поїхав. На українці він одружився. Поїхав він туди. Він там проживав. Ще дитина не привезена була сюди – вже ці слухи пішли. Наговорили такого, що хай Господь милує, не знаючи і не маючи ніяких доказів”, – розповідає Марія.

Загибель у ДТП, а не на полі бою

За словами матері, Олександр загинув не в Донецьку, як стверджується на “Миротворці”, а в дорожньо-транспортній пригоді у Московській області 13 червня. Це підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим у росії. Тіло було кремоване, а прах перевезений до села для поховання. Процедура, як запевняє Марія, проходила з усіма необхідними дозволами та була цілком законною.

“Якби в нас не було офіційних документів, ми б його не привезли сюди. Він тут народився, це наша дитина. Як ми його не заберемо?”, – пояснила вона.

Виконуюча обов’язки старости Зарічанського старостинського округу, до якого входить село Домоткань, Олена Рєпка, підтвердила звернення батьків Оленченка у серпні 2026 року з проханням надати довідку для перевезення праху через кордон.

“Ми хочемо дитину забрати додому, поховати тут, де захоронені їхні батьки, де їхні родичі захоронені і все. Є заключення, що він загинув у дорожньо-транспортній пригоді, що зіткнення автомобілів, що там значні переломи. Я свідоцтво про смерть вимагала. Він каже: свідоцтво про смерть нададуть тоді, коли ж його доправлять разом із прахом”, – повідомила Рєпка.

Громадськість вимагає розслідування

Галина Прохоренко, голова громадської організації, що займається вшануванням полеглих захисників України, висловила стурбованість дозволом на поховання Олександра. Вона наполягає на проведенні розслідування правоохоронцями для встановлення, чи брав Оленченко участь у війні проти України.

“Ексгумація передбачає теж певний ланцюжок дій для того, щоб це все відбувалося по-людськи, але в той же час правильно. Якщо дійсно буде слідством доведено, що ця людина дійсно зі зброєю в руках вбивала наших військових, то звісно, що слідчий має подати таке клопотання до прокурора”, – наголосила Прохоренко.

Офіційна реакція та подальші кроки

Після резонансу у соціальних мережах, Верхньодніпровська міськрада звернулась до правоохоронних органів. Наразі триває службова перевірка.

Мати Олександра звернулась до поліції з приводу цькування та поширення неправдивої інформації в інтернеті. Побоюючись можливого псування могили сина, вона встановила відеоспостереження.