Дарвін би схвалив. Рецензія на фільм Королівство планети мавп
В український прокат вийшов фільм Королівство планети мавп — продовження фільму Війна за планету мавп 2017 року та загалом четверта частина новітньої мавпячої серії, яка почалася у 2011 році із фільму з Джеймсом Франко у головній ролі.
Та щоб не лякати глядача зв’язками із напевно підзабутими стрічками скажемо, що Королівство — окрема історія, яка торкається спадщини тих фільмів тільки однією лапою.
Всі інші кінцівки разом із тілом ведуть нас у майбутнє. І воно тут явно є. Режисер науково-фантастичної підліткової трилогії Той, що біжить лабіринтом Вес Болл та автор чудового сай-фай серіалу Фундація Джош Фрідман довели, що будь-яке продовження виправдане, якщо розумним та талановитим авторам є, що сказати.
1. Сюжет
З моменту смерті мавпи на ім’я Цезар — шекспірівської за масштабом та системоутворюючої фігури з попередніх трьох фільмів — пройшли покоління. Людей стало ще менше й вони переважно деградували. Мавпи ж навпаки: багатообіцяючими племенами розселились землею.
В одному з таких племен живе підліток-шимпанзе Ноа. Його співплемінники облаштували опори ЛЕП під власні потреби: зробили з них мавп’ячі хмарочоси, де й спокійно собі оселилися.
Втім, не всі племена мавп однаково миролюбні. На плем’я Ноа нападає військо Проксімуса Цезаря — бонобо, який спаплюжив вчення справжнього Цезаря, створив невеличку імперію з підкорених мавпячих громад та намагається дістатися людських технологій. Військових звичайно.
Ноа разом із підстаркуватим орангутаном та людською дівчинкою із секретом відправляються на пошуки Проксімуса.
2. Виконання
Фільм Королівство планети мавп — вже другий за календарний рік приклад продовження того, що вважалося закінченим. Першим був фільм Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій, який дуже непогано розповів передісторію становлення кровожерливого тирана Коріолана Сноу. Королівство ж навпаки розповідає про те, як мавпи розпорядилися спадком свого не тирана, а визволителя — Цезаря. Він, нагадаємо, вірив, що мавпи та люди можуть співіснувати в мирі.
Ось цей мотив про минулі гуманістичні досягнення, які мутували у щось жахливе у сьогоденні – «ніколи знову» у «можемо повторити» — є центральним у фільмі Веса Болла. Й відпрацьований він, треба визнати, потужно.
«Символи несуть зміст», — каже мудрий орангутан Рака, показуючи Ноа книгу. Прочитати вони її не можуть, але натяк зрозумілий: символи амбівалентні, що в них закладеш, те й отримаєш на виході. Проксімус (буквально — наступний) Цезар разом зі своїми співплемінниками взяли старі символи та деградували у нову жорстокість. Тотальне домінування замість співіснування та різноманіття. Ці мавпи перетворились на росіян. Мавпам таке не личить.
Втім, політична алегорія тут не єдина атракція. Якщо дивитися на сюжетний каркас фільму, то можна сказати, що Королівство планети мавп — історія дорослішання підлітка Ноа. Тут стає зрозумілим, чому на посаду режисера був обраний саме Вес Болл. В його анамнезі ціла трилогія й доволі успішна про взаємодію та дорослішання підлітків під впливом жорстких зовнішніх обставин.
Дорослішання Ноа також починається з місця в кар’єр. Й тут проявляється винахідливість авторів сценарію. Любов його племені до висоти трансформувалася в цікавий обряд: діти, щоб стати символічно дорослими повинні знайти та принести старійшині яйце орла. З яйця вилупиться пташеня, яке зросте під наглядом тієї мавпи, яка його знайшла. В результаті між орлом та приматом виникне духовний зв’язок. Такий собі живий дрон-компаньйон.
Цей ритуальний процес трансформації Ноа переривається вторгненням війська Проксімуса. Й по суті все, що відбувається потім — розтягнутий пошук підлітком свого орла, себто свого дорослішання. Сюжетно він чітко поділений на епізоди: трагедія, усвідомлення, зустріч із ворогом та фінальна битва.
Найцікавіший — усвідомлення. Коли оновленою землею подорожують підліток-шимпанзе, мудрий (та здається квірний) орангутан та людська дівчина. Хронометраж цього вдумливого та спокійного епізоду можна було б спокійно множити на два. В нього відчутний фльор передач National Geographic: ми спостерігаємо за тимчасовим союзом представників різних гілок еволюції, ітерація яких дає нам уявлення про світ майбутнього. На додачу це демонстрація тези про співіснування та антитеза до Проксімового бажання всіх підкорити.
Тут проявляється талант Болла в жанрі підліткової драми та вміння інтегрувати зруйноване минуле у сьогодення, що пережило катастрофу.
Світ фільму разюче відрізняється від нашого, бо вся наша цивілізаційна надбудова знищена вщент. Та в той же час він страшенно схожий на сьогодення. Бо як виявилось страхи та мотивації, що вирують за цивілізаційною надбудовою, в цих розумних мавп та здичавілих людей ті самі. Шимпанзе-підліток Ноа та людина-підліток Нова прагнуть одного й того самого: знайти своїх та заспокоїтись. Інші ж хочуть перетворити на своїх всіх, а кого не вийде — знищити.
Ось ця інтрига: «Нові істоти повторять помилки старих й знову зруйнують світ чи зроблять висновки та заспокояться?», — судячи зі всього стане рушійною силою нової трилогії, якщо вона станеться. Та знаючи, як працює еволюція, свої гривні краще поставити на перший варіант.
Власне сайфайна складова тут, як і в попередніх фільмах, не ріже око, адже вона доволі правдоподібна. Світобудова, як і раніше, потужна й взагалі це окреме задоволення — що має під собою психологічну глибину — спостерігати крах людської цивілізації. Гасло «назад до природи» тут втілюється ретельно та кінематографічно.
Історія про вірус, який пройшовся по людству та подарував мавпам еволюційний стрибок, також працює. Враховуючи, що в нашому людському геномі сидить доволі велика кількість ДНК вірусів, які в певний час скоріш за все вплинули на нашу ж еволюцію, в це легко повірити. На додачу ми маємо наглядну ілюстрацію небезпеки, пов’язаної із бажанням людини погратися в бога. Пограються потім тобою.
Королівство планети мавп — вердикт NV
8/10
Фільм Королівство планети мавп на диво вдале кіно, яке має повне право на існування, не дивлячись на те, що це продовження трилогії, яка добігла кінця сім років тому. Стрічка Веса Болла завдяки новим цікавим персонажам та ретельній світобудові розширює цей мавпячий постапокаліптичний ландшафт, закладає базу для нової інтриги та відповідно викликає бажання подивитися, що буде далі.
Королівство планети мавп
Kingdom of the Planet of the Apes
2024 рік
США
Режиссер — Вес Болл
В головних ролях: Оуен Тіг, Фрейя Аллан, Кевін Дюранд, Пітер Макон, Вільям Мейсі та інші.
