Дніпрянина засуджено за шпигунство: передача даних про ППО та диверсії на залізниці для РФ.

Невтомний захист: апеляція не змінила вирок за держзраду

Апеляційний суд підтвердив законність 15-річного терміну ув’язнення для чоловіка, визнаного винним у державній зраді та диверсії. Рішення суду першої інстанції, яке передбачає позбавлення волі та конфіскацію майна, залишилося незмінним, спростувавши спробу захисту змінити вирок.

Служіння ворогу за гроші: деталі справи

Слідство встановило, що у 2024 році обвинувачений, піддавшись спокусі грошової винагороди, погодився на співпрацю зі спецслужбами Російської Федерації. Його завданням стало збирання та передача інформації, що становить державну таємницю. Зокрема, він зафіксував на відео розташування радіолокаційних засобів одного з українських підрозділів протиповітряної оборони, що розташований на території Дніпровського району. Це відео, надіслане представникам російських спецслужб, стало одним із ключових доказів його злочинної діяльності.

У подальшому, виконуючи нове завдання від ворожої сторони, чоловік здійснив диверсію на залізничній інфраструктурі. Підпаливши релейну шафу на одній із залізничних станцій Дніпра, він спричинив пошкодження кабельного обладнання. Цей акт саботажу призвів до серйозних збоїв у роботі залізниці, що безпосередньо вплинуло на логістичні процеси. Звіт про виконане завдання, знову ж таки, був задокументований на відео та відправлений кураторам.

Для отримання фінансової винагороди за свої злочинні дії, чоловік демонстрував винахідливість. Він використовував банківські реквізити своїх знайомих, пояснюючи надходження коштів нібито оплатою за віддалену роботу. Такий спосіб приховування слідів дозволяв йому отримувати гроші, не афішуючи свою справжню діяльність.

Затримання та докази

У жовтні 2024 року протиправна діяльність чоловіка була викрита, і він був затриманий. Під час обшуку в його помешканні правоохоронці виявили та вилучили мобільні телефони та комп’ютерну техніку. Зібрані цифрові докази, що містилися на цих пристроях, беззаперечно підтвердили його зв’язок із державою-агресором та його участь у злочинах проти України.

Дії обвинуваченого були кваліфіковані за відповідними статтями Кримінального кодексу України: частина 2 статті 111 (державна зрада) та частина 3 статті 113 (диверсія).

У ході судового процесу чоловік своєї вини не визнав, однак надані докази виявилися достатніми для винесення обвинувального вироку. У липні 2026 року суд першої інстанції визнав його винним і призначив йому суворе покарання – 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Захист, не погоджуючись із вироком, подав апеляцію.

Проте, під час апеляційного розгляду, прокурори Дніпропетровської обласної прокуратури переконливо довели законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погодився з доводами обвинувачення, залишивши вирок без змін. Цим рішенням було остаточно підтверджено відповідальність особи за злочини проти національної безпеки України.