Енн Карсон: Нобелівська лауреатка, що сплітає античні міфи із сучасністю.

Енн Карсон – лауреатка Нобелівської премії з літератури 2024 року

Шведська академія оголосила цьогорічну лауреатку Нобелівської премії з літератури – канадську письменницю та поетесу Енн Карсон. Таке рішення відповідає нещодавній тенденції премії, коли нагороду чергують між чоловіками та жінками-літераторами. Так, після вибору угорського письменника Ласло Краснагоркаї у 2025 році, цього року черга дійшла до жінки. Фаворитками букмекерських контор, серед яких називали і Енн Карсон, і китайську письменницю Цан Сюе, були саме жінки.

Офіційна мотивація премії для Карсон звучить так: «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури». 76-річна Карсон отримає медаль, диплом та грошову винагороду у розмірі 12 мільйонів шведських крон (понад мільйон доларів США) на церемонії в Стокгольмі у грудні.

Поетеса, яка переосмислює класику

Енн Карсон, родом з Торонто, де народилася у 1950 році, є багатогранною особистістю: поетеса, есеїстка, перекладачка, професорка класичної літератури та літературна критикиня. Її захоплення античною грецькою мовою та літературою зародилося ще в юності, і цей інтерес став визначальним для її творчого шляху. Карсон вивчала грецьку метрику та текстову критику в Шотландії, а її докторська дисертація з класичної літератури носила назву “Odi et Amo Ergo Sum” (Я ненавиджу і кохаю — отже, я існую).

Дебютна книга Карсон, “Гірко-солодкий Ерос: есеї” (1986), є продовженням її наукової роботи. У ній авторка досліджує давньогрецьке поняття Ероса як переживання, що поєднує насолоду та біль, використовуючи для прикладу давньогрецьке слово “glukupikron” (гірко-солодкий).

Найбільшу славу Карсон принесла її книга “Автобіографія червоного” (1998) – роман у віршах, заснований на фрагментах творів давньогрецького поета Стесіхора. Історія Геріона, червонокрылого чудовиська, яке вбив Геракл, у Карсон перетворюється на сучасного підлітка-гея з крилами, що переживає перше кохання та розбите серце. Цей твір вважається одним із найглибших зображень персонажа-гея в сучасній англомовній літературі, досліджуючи теми втраченого кохання, образу митця як чудовиська та ролі перекладу. У 2013 році Карсон опублікувала продовження – “Red Doc>”, яке далі розкриває історію Геріона та Геракла.

Визнання та переклади

Енн Карсон є лауреаткою численних літературних премій, зокрема, премії Томаса Стернза Еліота (2001) за збірку “Краса чоловіка”, яка відверто описує складнощі подружнього життя. Її робота “Nox” – це глибока елегія, присвячена братові, чиє життя було сповнене незвичайних поворотів, втрат та самотності.

Переклади Карсон з давньогрецької мови, такі як інтерпретації фрагментів Сапфо (“Якщо ні, то зима”, 2002), трагедій Софокла (“Електра”, 2001; “Антігона”, 2015) та “Бакхай” Евріпіда (2015), також вважаються самостійними літературними творами.

Творчість Енн Карсон здобула високу оцінку від видатних письменників. Так, Сюзан Зонтаґ відзначала: «Вона — одна з небагатьох авторів, що пишуть англійською, чиї твори я читаю без винятку. Якщо в якомусь журналі є її текст, я купую його автоматично».

Наразі українською мовою перекладів Енн Карсон немає, проте видавництво “Грушка” вже анонсувало вихід “Автобіографії червоного” цього року.

З 1901 року Нобелівську премію з літератури вручено 118 разів. Серед останніх лауреатів – Анні Ерно, Боб Ділан, Абдулразак Гурна, Луїза Глюк, Петер Гандке та Ольга Токарчук.