Нарік з Дніпра: українські кол-шахраї та міжнародна боротьба зі злочинністю

Українські кол-центри: мільярдний бізнес на шахрайстві, що сягнув міжнародних масштабів

Глобальна ініціатива з протидії транснаціональній організованій злочинності оприлюднила тривожні результати дослідження, що викриває масштаби українських шахрайських кол-центрів. Цей нелегальний бізнес, обсяги якого можуть сягати мільярда доларів щомісяця, охопив значну частину країни та став джерелом збитків для громадян щонайменше 29 країн.

За оцінками фахівців, в українських кол-центрах задіяно близько 60 тисяч осіб, що складає дві третини від кількості працівників легального банківського сектору. Ці “офіси” функціонують у всіх 24 областях України, проте найбільша концентрація шахрайських операцій спостерігається у Дніпрі та Києві. Зокрема, у Дніпрі станом на кінець 2024 року в кол-центрах “працювало” близько 30 тисяч осіб, переважно молодь.

Структура та масштаби злочинної мережі

Керівництво цими кол-центрами здійснюють кілька великих мереж. Серед них виділяється дніпровська мережа, а також угруповання “Хімпром”, яке, розпочавши з торгівлі синтетичними наркотиками, згодом переорієнтувалося на шахрайські схеми. За даними дослідження, керівник “Хімпрому” контролює “офіси” не лише в Україні, але й у Росії, а також, за деякими відомостями, в інших країнах Європи та Азії.

Дніпровські кримінальні угруповання, що мають коріння у 1990-х роках та досвід вимагання й наркобізнесу, також успішно адаптувалися до нових умов. Вони перейшли на шахрайські кол-центри, коли побачили в цьому вигідну можливість. Серед найбільш відомих – угруповання “Дев’ятки”. Колишні працівники розповідають про надзвичайно жорсткі порядки в цій структурі, де втеча до конкурентів може мати небезпечні наслідки.

Роль кримінальних авторитетів та їх зв’язки

У контексті зв’язків дніпровського кримінального середовища з шахрайськими “офісами” у дослідженні згадується ім’я Олександра “Наріка” Петровського. Попри те, що після його виїзду з України у 2022 році його вплив у Дніпрі дещо зменшився, його ім’я продовжує фігурувати у зв’язку з зерновим бізнесом, наркотиками та, що особливо важливо, з кол-центрами, які активно вербують на роботу внутрішньо переміщених осіб.

Цікаво, що протягом тривалого часу “офіси” виправдовували свою діяльність, стверджуючи, що обманюють переважно росіян. Така риторика була ефективною для залучення нових працівників, особливо після початку повномасштабної війни. Однак, за даними Кіберполіції, у 2022-2023 роках дзвінки до Росії становили лише 10-15% від загальної кількості шахрайських схем. Основна ж маса жертв були громадянами України та інших європейських країн. Згодом шахраї почали активно цілитися на іноземних громадян, які вважаються заможнішими, а робота з ними, на думку злочинців, є безпечнішою.

Системні проблеми та брак ефективної протидії

Відсутність належного “кришування” для такого масштабного бізнесу є практично неможливою. Вартість такої “послуги” може сягати від 10 до 15 тисяч доларів на місяць, що дозволяє закритим після рейдів “офісам” швидко відновлювати свою діяльність.

Додатковою проблемою є відсутність в Україні спеціального законодавства, що регулює діяльність кол-центрів. Розслідування таких справ відбувається за загальною статтею про шахрайство, що ускладнює процес. Поліції також потрібні заяви від потерпілих, а багато людей, які стали жертвами шахраїв, соромляться зізнатися у цьому, що створює додаткові перешкоди для правосуддя.

Знову ж таки, ім’я “Наріка” лунає поруч із злочинним бізнесом, що приносить мільярди доларів щомісяця. Його згадують у звітах міжнародних організацій, проте поки що лише там, а не у судових матеріалах. Варто зазначити, що, окрім Петровського, журналісти повідомляли про зв’язок кол-центрів із родиною проросійського депутата Загіда Краснова, йшлося про мережу з щонайменше 12 таких “офісів” у Дніпрі, Києві та Одесі.