Оксана Солоп: Повернення до Харкова та проєкт “Колиска війни” / NV
Від Луганська до Харкова: мистецький шлях Оксани Солоп
У серці Харкова, серед запаху дерева та фарб, розташована майстерня Оксани Солоп. Це не просто робочий простір, а місце, де народжуються ідеї та матеріалізуються думки. Для художниці, яка провела понад три роки в еміграції в Австрії, повернення до власної майстерні стало символом відновленої свободи. “Тут я відчуваю себе дуже вільно. Я можу робити, що хочу”, – ділиться Оксана, підкреслюючи, що цей простір є джерелом її творчого натхнення.
Свій мистецький шлях Оксана Солоп розпочала в Луганську, де пройшли її дитинство та юність. Однак професійне становлення пов’язане з Харковом, куди вона переїхала навчатися в Харківській державній академії дизайну та мистецтв. Місто стало її другою батьківщиною і потужним джерелом натхнення.
У 2019 році, коли Луганськ вже тривалий час перебував в окупації, Оксана представила проєкт “Home Sweet Home”. Цей проєкт, присвячений її рідному місту, набув нового, пророчого звучання після повномасштабного вторгнення 2022 року. Художниця пояснює свою творчість як своєрідний літопис життя, де кожен досвід, кожне переживання знаходить своє відображення.
“Колиска війни”: мистецьке осмислення травм та спадщини
Особливе місце в творчості Оксани Солоп посідає тема війни, яка з 2014 року все частіше проникає в її роботи. Проте, поряд із цією темою, художниця досліджує й інші аспекти людського буття: оголену натуру, буденні сцени, стосунки, вразливість. Тіло для неї – не стільки об’єкт, скільки матеріал для фіксації психологічного стану.
Матеріальність є ключовим елементом її мистецтва. Оксана працює з різноманітними техніками, зокрема з фотодекупажем на дереві та фанері, поєднуючи холод фотографії з теплом натурального матеріалу. Насіння, яке спочатку з’явилося в її творчості майже випадково, стало ще одним виразним мотивом, що символізує перехід від темряви до світла, від зла до добра.
Важливим етапом у творчості Оксани Солоп стало повернення до Харкова після тривалого перебування в Австрії. Попри безпечніші умови в Граці, художниця відчувала дискомфорт та відірваність від рідного середовища. Повернення до Харкова, попри триваючу війну, стало для неї катарсисом, поверненням до власного коріння та джерела натхнення. “Немає нічого у світі важливішого, ніж бути там, де ти хочеш бути”, – стверджує вона.
Сьогодні Оксана Солоп працює над проєктом “Колиска війни”. Спочатку задуманий у 2014 році, він досліджує питання формування дорослих, здатних до насильства, та механізми передачі травм від покоління до покоління. Перші фізичні фігури – маленькі дерев’яні діти в балаклавах, що тримають у руках ракети, серця або глобуси – вже існують. Інтервенції з цими фігурами в пошкоджених війною місцях, як-от харківська школа, стають потужним візуальним свідченням впливу конфлікту на майбутнє. Проєкт “Колиска війни” ставить перед глядачем глибокі питання про спадщину, про те, яке майбутнє ми залишаємо наступним поколінням – мир чи війну, любов чи ненависть.