Шахтарська громада попрощалася з командиром розвідвідділення Максимом Бербенком: героїчна втрата на фронті.
Віддав життя за Україну: подвиг солдата Максима Бербенка
8 березня 2024 року стало фатальним днем для родини Бербенків та всієї громади. У запеклому бою за свободу та незалежність України загинув солдат Максим Бербенко. Йому було лише 29 років. Біль втрати розділили його дружина, син, батьки та брат. Земля батька прийняла героя на вічний спочинок у Шахтарському.
Життєвий шлях захисника
Максим народився 22 березня 1994 року у місті Вугледар. Його дитинство та юність припали на непрості часи, але це лише загартувало його характер. Після початку повномасштабного вторгнення, як і багато інших українців, Максим став внутрішньо переміщеною особою. Він знайшов прихисток у Шахтарському, де проживав з травня 2018 року.
Навчання Максим завершив у школі №1 у рідному Вугледарі, а потім здобув освіту в Донецькому гірничому коледжі, отримавши спеціальність гірничого майстра. Його трудовий шлях розпочався на шахті «Ювілейна», де він сумлінно працював гірником очисного забою. Це була важка, але почесна праця.
Служба у лавах ЗСУ
З усвідомленням свого обов’язку перед Батьківщиною, 10 червня 2023 року Максим Бербенко був мобілізований до лав Збройних Сил України. Йому довірили відповідальну посаду командира розвідвідділення механізованого батальйону. У цей короткий, але насичений період служби, Максим проявив себе як справжній професіонал та відважний воїн. Його мужність та самовідданість були відзначені медаллю «За хоробрість в бою», почесною відзнакою командира та грамотою командування.
Побратими згадують Максима як людину виняткової доброти, щирості та мужності. Він був надійним другом, завжди готовим прийти на допомогу, люблячим чоловіком та батьком, для якого родина була найвищою цінністю. Його професійні якості, відданість справі та людяність залишили глибокий слід у серцях тих, хто його знав.
Життя Максима Бербенка обірвалося поблизу села Тоненьке Покровського району Донецької області, коли він виконував бойове завдання. Він загинув, захищаючи найдорожче – майбутнє своєї держави.
Світла пам’ять Герою, який віддав найвищу данину за свободу України. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.