Міцніший за сучасний: вчені дослідили рецепт цементу давніх римлян та розкрили секрет древніх будівельників

Ціхоцька Марія27.05.2025 08:30

Майже дві тисячі років після розквіту Римської імперії деякі її архітектурні шедеври досі стоять, незважаючи на вплив часу. Серед них – знаменитий Пантеон у Римі, акведуки в іспанській Сеговії та давньоримські лазні в Англії.

Причина такої виняткової стійкості криється в особливому бетоні, який використовували римляни. Про це пише видання Livescience.

Хоча точний рецепт римського бетону досі остаточно не розгаданий, науковці мають певне уявлення про його склад і властивості. Відомо, що цей матеріал не лише був надзвичайно міцним, а й мав здатність до самовідновлення, особливо під впливом вологи.

Історики і вчені зазначають, що римляни почали застосовувати бетон ще у III столітті до нашої ери. Одним із ключових компонентів була речовина, яку нині називають пуццоланом – вулканічний попіл, що доставлявся з району Поццуолі. Цей попіл містить кремній і глинозем, які вступають у реакцію з вапном і водою при кімнатній температурі. Результатом цієї реакції ставав бетон, здатний витримувати значні навантаження і навіть застигати під водою, що дозволяло створювати гідравлічні споруди.

Ще один важливий інгредієнт – це уламки негашеного вапна. Саме вони забезпечували здатність бетону до самовідновлення. Коли з часом у бетоні виникали тріщини, вода проникала в них і вступала в реакцію з вапняними включеннями. У результаті утворювалися кристали кальциту, які природним чином “запечатували” пошкодження.

Прикладом такої дії є гробниця Цецилії Метелли біля Риму, в якій дослідники виявили тріщини, заповнені кальцитами. Це свідчить про те, що бетон відреагував на вологу навіть через століття після побудови.

Читайте також: Таємниця темних віків: ким були Морські народи, що стерли цивілізації

У 2017 році команда дослідників з Массачусетського технологічного інституту вивчила зразки римського бетону за допомогою сучасних технологій, зокрема скануючих електронних мікроскопів і рентгенівських променів. Вони встановили, що римляни застосовували техніку так званого “гарячого змішування”, яка передбачала використання негашеного вапна разом із пуццоланом і водою, після чого суміш нагрівали. Цей процес сприяв утворенню більш активних вапняних уламків, які пришвидшували твердіння і підвищували здатність до самовідновлення.

За словами дослідників, римляни могли й не повністю усвідомлювати, наскільки інноваційним є їхній підхід, але результат говорить сам за себе. Навіть через тисячоліття дотик до стіни з римського бетону створює враження, ніби вона була зведена вчора – така ж міцна й надійна, як у день свого будівництва.

Нагадаємо, у Ліверпулі виявили древнє зображення крилатої богині перемоги віком 2000 років.

Джерело: life-ukr.uaportal.com