Олександр Костишин з Нікополя: життя віддав за Україну.

Нікополь втратив свого сина: загинув Олександр Костишин

17 листопада 2025 року чорний день настав для Нікополя та всієї України. Війна забрала життя 43-річного солдата Олександра Костишина, який мужньо боронив рідну землю. Смерть розірвала його земний шлях, залишивши по собі невимовний біль для його найближчих: матері, сестри, брата та племінника.

Цю трагічну звістку повідомив міський голова Нікополя Олександр Саюк, звернувшись до громади через публікацію. Він підкреслив, що пам’ять про тих, хто віддав своє життя за свободу України, назавжди залишиться в серцях співвітчизників. “Герої не вмирають!” – ці слова, як ніколи, набувають особливої ваги, коли ми говоримо про таких, як Олександр Костишин.

## Від цивільної праці до захисту Батьківщини

У мирному житті Олександр Костишин був працьовитою людиною, чия доля була тісно пов’язана з промисловим серцем Нікополя. Його руки знали працю на місцевих підприємствах, а серце належало рідному місту. Однак, коли країна опинилася під загрозою, він без вагань став до лав Збройних Сил України. 3 серпня 2025 року стало днем його свідомого вибору – стати на захист суверенітету та територіальної цілісності України.

Відвага та жертовність Олександра Костишина, як і тисяч інших українських воїнів, є непорушним свідченням сили духу нації. Його життєвий шлях, обірваний війною, став прикладом мужності та патріотизму.

Ця втрата – не просто особиста трагедія для родини, а глибока рана для всієї громади. Вона знову нагадує про ціну миру та свободи, яку щодня платять наші захисники. Війна, що триває з 2014 року, а з повномасштабним вторгненням 2022 року перетворилася на нещадну боротьбу за саме існування української держави, несе із собою непоправні втрати. Кожна новина про загибель воїна – це розбите серце матері, вдови, дитини.

На жаль, історії, подібні до долі Олександра Костишина, стають сумною реальністю для багатьох українських родин. Нещодавно громада прощалася із загиблим Захисником Олександром Слядневим, якого поховали на Дніпропетровщині. Також скорботні звістки надходили про загибель 39-річного солдата Євгена Чорного, який загинув у свій день народження, та 55-річного воїна Анатолія Волошина, який пішов з життя під час лікування у Дніпрі. Кожна з цих історій – це ще одна незагойна рана на тілі нації, яка продовжує боротьбу за своє майбутнє.

Пам’ять про Олександра Костишина, як і про всіх полеглих героїв, житиме вічно. Їхні подвиги – це фундамент, на якому будується вільна Україна.