Як українська івент-індустрія перетворилася на феномен: від скромних початків до світового рівня

Аркадій Медведєв, засновник найбільшого в Україні фестивалю попкультури FANCON, ділиться своїм поглядом на еволюцію вітчизняної івент-сцени з 2006 року до сьогодні. Він розкриває, чому український мультиформатний підхід складніший за європейські аналоги, як народжуються “Оскари” для косплеєрів, як функціонує ціла система сцен під час повітряних тривог, і як спільнота гіків стала потужною силою підтримки Збройних Сил України.

Від нішевих зустрічей до масштабних фестивалів

За останні півтора десятиліття українська попкультура пройшла шлях від закритих спільнот до грандіозних багатоформатних подій. Попри численні виклики, зокрема безпекові ризики та обмеженість ресурсів, спричинені повномасштабною війною, цей ринок продовжує динамічно розвиватися, шукаючи нові шляхи взаємодії з аудиторією.

Існує поширене переконання, що справді масштабні та якісні заходи можливі лише за кордоном. Ми звикли орієнтуватися на світові практики, вважаючи, що все найцікавіше відбувається десь там, а ми лише намагаємося наздогнати. Однак, для багатьох попкультура залишається виключно сферою підліткових розваг. Насправді ж, сучасні конвенти — це складна, багатогранна індустрія, яка охоплює книговидання, ігрову сферу, комікси, кіберспорт, технології та величезний пласт майстрів-ремісників.

Порівняння з міжнародним досвідом

Незважаючи на стереотипи, Україна може похвалитися значними фестивалями попкультури, що побудовані за експо-моделлю, як-от Japan Expo, Gamescom, Comiket чи San Diego Comic-Con. В Україні цю нішу свого часу займав Comic Con Ukraine, а тепер його справу продовжує FANCON.

Багато європейських та американських конвентів зосереджуються переважно на зіркових гостях — акторах та авторах. Все інше стає другорядним, і наповненню приділяється мінімальна увага. Для прикладу, відвіданий цього року Comic-Con у Брюсселі, який позиціонує себе як європейський аналог San Diego Comic-Con за кількістю запрошених зірок, у всіх інших аспектах значно поступається. Маркет там невеликий, наповнений переважно неофіційним китайським крамом та роботами штучного інтелекту. Стендів майже немає, зовнішнє оздоблення мінімальне, а VIP-пакет доволі умовний. Сцен всього дві: одна для виступів гостей, інша — для косплеєрів, з низькоякісним банером замість фону та посереднім звуком.

Натомість, українські косплей-змагання — це справжні “Оскари” для вітчизняних косплеєрів, події, до яких готуються цілий рік, з продуманою режисурою, музикою, відеорядом та сценарієм. У Брюсселі ж це часто просто дефіле кількох десятків учасників. Складається враження, що головна мета відвідувачів європейських конвентів — побачити гостей, отримати автограф і піти. Ми ж будуємо івент за принципом занурення: відвідувач має залишатися на майданчику годинами, де на кожному кроці його чекають нові враження, атракціони та спільноти. І це при тому, що ми працюємо виключно з вітчизняним контентом, оскільки іноземні виставки та клуби не готові їхати до нас під час війни.

Попкультура об’єднує людей різного віку. Класичний приклад — книги про Гаррі Поттера. Від першої книги до екранізацій, колекційних перевидань, колаборацій з відомими брендами, фігурок, наборів LEGO, реплік, нових видань та ігор — фанати виросли, але їхня любов до світу Джоан Роулінг не згасла. Саме вони зараз є основним джерелом найбільших доходів. Ця закономірність простежується в усіх мегапопулярних франшизах. Фільм “Месники: Завершення” зібрав майже 2,8 мільярда доларів, переважно завдяки аудиторії 20+. Концерти за мотивами “Володаря Перснів” чи “Гаррі Поттера” в Україні збирають повні зали, де відсоток підлітків не перевищує 15%. Основна споживча аудиторія наборів LEGO по “Зоряним Війнам”, “Назад у майбутнє” чи “Трансформерам” — це дорослі люди 30-35+, а нерозпакований картридж із грою Super Mario Bros пішов з аукціону за 3 мільйони доларів.

Паралельно розвивався й український ринок. Перші аніме-фестивалі відбулися в Києві та Харкові ще у 2006 році, зосереджуючись виключно на перегляді аніме. Сьогодні ця культура стала частиною мейнстриму, і навіть великі торговельно-розважальні центри організовують косплей- та K-Pop заходи.

Окремим явищем є мандрівний Summer & Winter Anime & Cosplay Fest, заснований командою з Донецька. Вони щорічно відвідують від 10 до 12 міст України, збираючи від 1 000 до 3 000+ відвідувачів за день. Фінали цього проєкту в Києві приймають близько 5 000-7 000 гостей. У регіонах також активно розвиваються локальні формати, що плекають місцеві спільноти.

Мій особистий шлях розпочався з невеликої крамниці у 2006 році, яка у 2007-му переросла в повноцінний магазин аніме-атрибутики та манґи. Бажання творити спонукало до започаткування у 2008 році Всеукраїнського фестивалю японської культури та анімації “ОТОБЕ”, який одразу зібрав близько 3000 відвідувачів. Однією з найяскравіших подій стала офіційна косплей-хода вулицями Подолу у 2010 році, що об’єднала понад 600 учасників.

Ми поступово готували спільноту до трансформації фестивалю в масштабний “Комік Кон”, очікуючи появи достатньої кількості українського контенту. У 2016 році була зареєстрована торговельна марка, і згодом ми провели три “Comic Con Ukraine”, кожен з яких ставав найвідвідуванішим попкультурним фестивалем країни, досягнувши піку в 40 тисяч відвідувачів у 2021 році. Ми створювали грандіозні сцени, запрошували іноземних акторів, зібрали найбільшу концентрацію митців, розробників та видавців. Але війна внесла свої корективи.

FANCON: Новий етап розвитку

Запланований на 2022 рік “Comic Con Ukraine” був скасований через війну. Однак, я розумів, що велика подія потрібна спільноті. Попри розбіжності з одним зі співзасновників, який був проти проведення заходу під час війни, я вирішив створити щось нове. Назва — не головне, головне — команда та ком’юніті.

Більшість команди хотіла продовжувати. Ми змінили майданчик, продумували безпекові питання, переосмислили концепцію та віжуал, інтуїтивно створивши назву FANCON — конвент для фанатів. Викликів було безліч: від дефіциту персоналу до складнощів переформатування під найдорожчий виставковий майданчик країни.

Проте, всі побоювання виявилися марними. FANCON став найвідвідуванішим фестивалем попкультури в історії України, зібравши понад 46 тисяч відвідувачів у 2026 році, що перевершило навіть показники мирного 2021 року.

Сьогодні FANCON має 7 тематичних сцен, які працюють одночасно, охоплюючи косплей, кавер-денс, виступи гостей, музичні концерти, кіберспортивні змагання, презентації видавництв, зустрічі з YouTube та Twitch-зірками, лекторії та зони дубляжу. Додатково функціонують зони реслінгу, автограф-зона та алея косплеєрів. Складність цього мультиформату перевершує більшість європейських аналогів.

З самого початку фестиваль створюється спільними зусиллями організаторів, учасників та відвідувачів. Ми надаємо фан-спільнотам безкоштовні площі під некомерційні стенди, а вони активно долучаються до промо. FANCON збирає найбільшу кількість косплеєрів в Україні і входить до топ-5 європейських фестивалів за кількістю сценічних виступів, пропонуючи рекордний призовий фонд для косплеєрів.

FANCON та велика війна

FANCON став першим попкультурним фестивалем, який почав активно залучати військових. Ми створили окрему зону UA Heroes, що об’єднує ЗСУ, ДСНС, Патрульну поліцію та благодійні фонди. Це можливість віддати шану їхній роботі та сприяти живому спілкуванню між цивільними та військовими, розвіюючи непорозуміння з соцмереж. Стенд Третьої Штурмової Бригади, наприклад, став місцем, де військових у штурмових комплектах знімалися з косплеєрами “Зоряних Воєн” та лицарями.

Ми проводимо власні збори коштів, розробляючи унікальні відеоігрові консолі для розіграшу, та дозволяємо учасникам відкривати власні банки на потреби підрозділів за умови звітності. У 2026 році тільки фестивальний збір на потреби 3-ї ОШБр сягнув 900 000 грн, а учасники зібрали ще понад 2,2 мільйона гривень на потреби Сил оборони.

Викликом війни є й постійні повітряні тривоги. Ми закладаємо в програму антракти та розробляємо кілька сценаріїв дій, навіть до скасування чи оперативного перенесення подій. Це виснажує морально, адже відповідальність за десятки тисяч людей та необхідність постійно адаптуватися вимагають величезних зусиль. Проте, ми живемо з цим і розвиваємо успішну масштабну подію.

Показником зрілості є й відгуки міжнародних гостей. Британський актор Міккі Льюїс та німецький косплеєр Maul Cosplay неодноразово підкреслювали, що рівень організації та масштаб українського конвенту не поступаються світовим Comic-Con.

Український ринок пройшов шлях від перших кроків у 2008 році до створення національного хабу світового рівня. Ми поєднуємо найкраще з міжнародного досвіду, але створюємо власний унікальний підхід, зосередившись на спільноті. Сьогодні українська індустрія довела свою спроможність будувати складні, багатокомпонентні та масові екосистеми навіть у найскладніші часи.